Майстер-клас для вихователів закладів дошкільної освіти

Дожила вона до перших післявоєнних літ, і лише потім її витіснили мільйони промислових стандартних забавок. Чому ж так швидко ми забули давнє мистецтво, яке зігрівало людські душі, виховувало в дітях працелюбність, фантазію, творче ставлення до навколишнього світу? Змінився спосіб нашого життя, змінилися ми самі. Але ж ми прямі нащадки нашого народу,  який умів і хліб вирощувати, і пісні та легенди складати, і руками красу створювати, зокрема і цікаві іграшки з дерева та глини. Невже нині їм немає місця у нашому житті?

В ході перегляду   заняття в старшій групі «Українська лялька-мотанка»,  метою якого було закріпити знання дітей про традиції українського народу та народні ігри, познайомити з різними видами ляльки-мотанки та її значенням, формувати відчуття прекрасного під час виготовлення та гри з ними, присутні переконалися, що народні іграшки завжди сприяли виробленню в дітей уміння сприймати конкретне через умовне, вчили розу­міти мову символів та алегорій, збуджували інтерес до традицій, звичаїв українців, до національних культур­них цінностей.  Під час заняття вихователь Маслюк Іванна Михайлівна використала презентацію «Українська лялька-мотанка». Діти розглянули обрядові ляльки та ляльки-обереги, співали колискову пісню, грали в народні ігри, розповідали закличку, вірш про Україну та виготовляли власноруч обрядову ляльку-мотанку «Янгола».

Висвітлення питання Іванною Михайлівною «Класифікація народних іграшок» супроводжувалось показом презентації, завдяки якій педагоги мали змогу не тільки почути про різноманітність народної іграшки, а й побачити різновиди народних іграшок, що сприяло кращому засвоєнню поданої інформації.

Вихователь  Сулименко Світлана Іванівна провела для присутніх майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки «Подорожниці». Ця лялька в давнину виготовлялася, коли комусь із членів сім’ї належало вирушити в дорогу, рідні готували для нього маленьку лялечку «Подорожницю». В руках лялька тримає вузлик, в який клали землю, золу або зерно, щоб мандрівник у дорозі не голодував. Її можна було вдягати на палець, носити в кишені або гаманці. Така лялька була «заговореною»  і намоленою – добрими побажаннями тому, хто подорожує. «Подорожниця» оберігає від бід і нещасть, сприяє якнайшвидшому досягненню кінцевого пункту призначення. Кожен учасник майстер-класу виготовив власноруч ляльку-подорожницю.

Під час педагогічного рингу, проведеного Маслюк Іванною Михайлівною, педагоги мали змогу закріпити отримані знання під час різних вправ. Всі педагоги були активними учасниками цієї зустрічі, брали участь в обговоренні проведеного заняття з дітьми, розглянутих питань, ділились досвідом своєї роботи, були активними під час виконання запропонованих завдань.

Звернення до традиційної народної іграшки у ви­хованні сучасних дітей особливо ак­туальне з огляду на зміщення акцентів світосприй­няття під впливом нестримної технологізації та віртуалізації суспільства. Зовні «примітивна» народна іграшка пов'язує сучасне дитинство з дитинством людства.